Андрій Бабенко: «Інколи потрібно зробити крок назад для того, щоб потім зробити два кроки вперед»

351

Домашні матчі проти білоцерківського «Руху Молоді-Спортліцею» стали для баскетболістів кропивницького «ЗОЛОТОГО ВЕКА» ФФВ ЦДПУ-КДЮСШ-4» заключними у 2019 році. Цей рік був досить складним і дещо неоднозначним для всього кіровоградського баскетболу. З одного боку, фіаско головної команди «золотих» у Вищій лізі, а згодом і повернення у дивізіон рангом нижче. А з іншого – чудові результати у ВЮБЛ юних баскетболістів клубу, а також переможна серія оновленого колективу «Золотого Века» вже у Першій лізі. Про всі перемоги і невдачі, прогрес молодих гравців «золотих» і завдання на другу частину чемпіонату ми поспілкувалися з головним тренером кропивничан Андрієм Бабенко.

– Андрію, «ЗОЛОТОЙ ВЕК» ФФВ ЦДПУ-КДЮСШ-4» здобув 10 перемог у 10 матчах на груповому етапі в Першій лізі. Рішення президента клубу Сергія Олександровича Сухого щодо «кроку назад» та «почати з чистого аркуша» було правильним?  

– Я вважаю, що рішення президента клубу Сергія Олександровича Сухого почати новий сезон в оновленому складі саме з Першої ліги було абсолютно правильним. Насправді, це було дуже мудре рішення. Інколи потрібно зробити крок назад для того, щоб потім зробити два кроки вперед. Протягом останніх декількох років у Вищій лізі команда не досягала поставлених завдань. Більше того, я вважаю, що рішення побудувати гру навколо молодих місцевих хлопців потрібно було приймати набагато раніше. Ми бачили, як грали у «вишці» приїжджі баскетболісти нашої команди, і які результати вони показували. Не дарма серед вболівальників їх охрестили «заробітчанами».  Повторюся, я переконаний, що гру команди потрібно будувати навколо місцевих виконавців. Потрібно, щоб мінімум п’ятдесят відсотків складу були хлопці з нашого міста чи області, які могли б у скрутний для команди час залишитися і допомогти їй своєю грою та самовідданістю. Незважаючи на усі труднощі чи ситуацію в країні. У попередніх сезонах патріотизму не вистачало найбільше.

У цьому сезоні ми почали будувати таку справді місцеву команду. Це завдання напередодні чемпіонату в Першій лізі ставив перед нами Сергій Олександрович – сформувати колектив з місцевих гравців і докласти максимум зусиль, щоб достойно виступити у цьому турнірі. Єдине, що я попросив у президента і за що вдячний йому – залишити в команді Богдана Сосоя, Олександра Дробязка і Антона Мельніка. Ці хлопці, після стількох років у Кропивницькому – давно вже «наші», місцеві. Вони тут живуть, тут живуть їх сім’ї. А все ж таки біля таких гравців і наша молодь суттєво зростає. Сплав молодості й досвіду – дорога, якою ми йдемо і робитимемо це надалі.

– Молодь «Золотого Века» за сезон-два суттєво «виросла» фактично у всіх компонентах гри. Наскільки готові до викликів Першої ліги цьогорічні дебютанти команди? 

– Різниця між вчорашніми дебютантами команди Русланом Фортуною, Олександром Хапуном, Іваном Рибченко, Боганом Ткаченко і сьогоднішніми хлопцями Вадимом Огородником, Артуром Коміссаровим та Юрієм Курчим дійсно відчутна. Одні вже отримали достатній досвід виступів у Першій і навіть Вищій лігах, а також набули психологічної стабільності. Цьогорічним дебютантам поки складно. Даються взнаки відсутність досвіду ігор такого рівня і невисока база саме дитячого баскетболу. Адже ці хлопці грали максимум на першість міста-області, не маючи за плечима вишколу рівня ВЮБЛ. А саме на змаганнях всеукраїнської юнацької баскетбольної ліги закладається фундамент, який в подальшому дозволяє швидко перерости гравцю з рівня дитячо-юнацького баскетболу до рівня професіональних змагань. Цей фундамент по ходу сезону в Першій лізі ми закладаємо у наших хлопців і сподіваємося на їхній подальший прогрес.

Подивіться на тих же Сашу Хапуна, Ваню Рибченка, Руслана Фортуну, Богдана Ткаченка. Вони стали психологічно стійкішими, досвідченішими, додали солідності в грі. Звісно, їм є куди ще рости, але вже сьогодні вони наочно демонструють, що ми маємо перспективних гравців і рухаємося з ними в правильному напрямку.

– Як далеко може зайти ця команда в Першій лізі?

– Щодо завдань на сезон. Скажімо так: найперше, на що ми налаштовані – пройти груповий етап без жодної поразки. Хлопці поставили це собі за мету. Далі, у плей-оф, хочемо пройти якомога далі. Загадувати, як далеко дістанемося, поки не будемо. Адже в плей-оф будуть досить цікаві суперники. Традиційно під вирішальні ігри в сезоні команди підсилюються хорошими гравцями, а значить нам буде непросто. Навіть у нас в групі є досить сильні команди, які до плей-оф, переконаний, також підійдуть у всеозброєнні. Нас це мотивує і ми налаштовуємося виключно на перемоги. Заради наших вболівальників, нашого президента і заради самих себе.

– Чи плануєте підсилювати склад під вирішальні ігри чемпіонату?

– У нас боєздатна команда, але, звісно, ще б один досвідчений гравець нам не завадив би. Поки ми це не обговорювали з Сергієм Олександровичем, тому нічого конкретного сказати з приводу цього питання не можу. Нам цілком вистачає і десяти гравців. До тренувального процесу інколи залучаємо вихованців з КДЮСШ-4 (декілька гравців тренера Олександра Сукачова, а також декілька гравців з КДЮСШ-4 2007 р.н.). Щодо ігор: тих, хто є – достатньо. Існує практика, коли у вирішальних іграх грають лише по 5-8 баскетболістів.

– Дякуємо Вам і бажаємо успіхів команді в другій частині чемпіонату.

– Навзаєм! Користуючись нагодою, хотів би привітати наших вболівальників і президента клубу Сергія Олександровича Сухого з наступаючими новорічними святами. Дякую, що ви завжди разом з командою! Усі ми разом – велика баскетбольна родина Кіровоградщини.

 

Андрій Мороз, Прес-служба БК «Золотой Век»